Вівторок, 19.09.2017, 22:28
Просвіта - Кривий Ріг
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Статті [518]



Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог статей
Головна » Статті » Статті

Віктор Голобородько: Втаємничена земля та інші страшніші секрети місцевих чиновників

Чехарда з рішеннями місцевої влади щодо втаємничених від не чиновницького ока документів, продовжується. Чергове звернення в міську раду змусило чиновників перечитати закон і змінити деякі слова у місцевих рішеннях, що регулюють доступ до публічної інформації   
Початок боротьби за реалізацію довгоочікуваного закону про доступ до публічної інформації у нашій громаді, почався із заклику до прийняття переліку службової інформації, яку до прийняття конкретних рішень, місцева влада має право тримати у власних шухлядах. Власне, закон не зобов'язує представників влади приймати такий перелік у будь-якому разі.Чехарда з рішеннями місцевої влади щодо втаємничених від не чиновницького ока документів, продовжується. Чергове звернення в міську раду змусило чиновників перечитати закон і змінити деякі слова у місцевих рішеннях, що регулюють доступ до публічної інформації. Складається враження, що з олександрійцями грають у піддавки. Тільки у цій «грі» один із суперників встановлює власні правила.


Чому ми просили формалізувати відносини, а не спиратись тільки на норми закону? Справа в тому, що до цього діяли старі норми відомчого «законодавства» - інструкцій, положень, циркулярів і тому подібного, які ніхто не бажав відміняти навіть, не дивлячись на новий закон, де чітко говорилось, що все, що не узгоджується із законом про доступ до публічної інформації не повинно братись до уваги, тобто приорітетними є норми саме цього сучасного закону. Міські чиновники за допомогою різних варіантів тлумачили законодавство. Саме тому, тиск громадськості змусив прийняти врешті відповідне розпорядження міського голови.

Та це тільки початок історії. На декілька інформаційних запитів, відповідно до яких журналісти газети намагались отримати перелік відомостей, що становлять «службову інформацію Олександрійської міської ради», ми отримували черговий «шедевр» - копію розпоряджень міського голови, відповідно до яких в черговий раз встановлювався перелік... «конфіденційної інформації». Слід нагадати, що законодавство України тепер позбавляє права владу мати конфіденційну інформацію за визначенням. Всі ж "втаємничені" документи та інформацію закон відсилає до терміну «службова інформація».


Для громадян це означає перед усім те, що службова інформація не може бути таємною назавжди. Вона стає відкритою після прийняття рішень. Однак наші місцеві чиновники мабуть бояться брати на себе відповідальність і визначати межу закритості інформації або, навіть після перейменування площі перед міськвиконкомом на Європейську, не можуть змінити бюрократичний менталітет заляканої системою людини.


Насправді, ті обмеження, які передбачені черговим розпорядженням міського голови, що датується вже 17 жовтня 2011 року, не передбачені законодавством. Проте, усні спроби переконати місцевих чиновників у прийнятті іншого, зваженого і ґрунтовного документу, так нічим і не завершились. Ми так і не змогли запевнити, що наразі існує тільки єдине поняття - службова інформація. Саме тому Перелік конфіденційної інформації, розпорядником якої є Олександрійська міська рада, не може існувати фізично. Так чи інакше, але в черговий раз, цього разу за підписом керсправами виконкому Володимира Чеботарьова нам повідомили про «конфіденційну» інформацію. Хоча чомусь саме до службової інформації в Олександрії відносять чимало з того, що взагалі не може бути під грифом «ДСК». Проаналізуємо той самий перелік, який був наданий керуючим справами.


Наприклад, чи повинні мати обмеження у використанні всіма городянами, відомості, що «розкривають зміст угод, договорів, контрактів, які за домовленістю сторін вважаються конфіденційними»? А саме такий пункт переліку існує в нашому місцевому документі. Які мали на увазі «службово-конфіденційні» договори розробники цього документу? Можливо вони оберігають таємницю всиновлення когось із чиновників? Чи умови постачання ядерної зброї, за якими міська влада сплачує кошти? Тоді дійсно, таємниця ця повинна зберігатись.


А от в інших випадках - ні в якому разі. Не зовсім зрозуміло і навіщо зараховувати до рангу «службової» такі дані, як «державна статистична звітність за формами 6-зем., 6-А зем., 2-А зем.? Ми поцікавились, що це за звітність така. Як виявляється, форми такої звітності затверджуються державним комітетом статистики України і містять інформацію про те, скільки землі використовується в тій чи іншій місцевості під будівлями органів влади, під закладами фізичної культури та спорту, охорони здоров'я, закладами соціального забезпечення. Перелік достатньо великий і дає можливість уявити наскільки раціонально використовується земля у даному регіоні.

Що у цьому є «службового», забороненого для загального вивчення і аналізу? Чи може страшно і подумати про те, що люди зможуть довідатись наскільки раціонально використовується земля у кожному конкретному місті?


Проте найцікавіша історія із земельними секретами, зокрема щодо проектів рішень влади в цьому делікатному питанні. Там мабуть ховаються «найстрашніші» секрети місцевих можновладців? Як інакше можна пояснити те, що виконавчий комітет чомусь не бажає оприлюднювати проекти рішень, що стосуються оренди комунального багатства - земельних ділянок. В чому «секретність», втаємниченість цих даних?


Фактично, такі дії обмежують доступ до інформації про розпорядження комунальним майном та бюджетними коштами. Віднесення цієї інформації до службової прямо заборонено Законом "Про доступ до публічної інформації". Більше того, інформація про виділення земельних ділянок територіальної громади, є з зрозумілих причин відкритою та суспільно значущою інформацією. Про це говорять і норми Закону "Про доступ до публічної інформації" і статті Конституції України, адже саме територіальна громада є справжнім власником комунального майна - органи місцевого самоврядування лише управляють ним.


Таким чином, будь-яке рішення про виділення земельної ділянки в оренду чи в безоплатне користування - це, фактично, угода, яка укладається між територіальною громадою і тим, хто отримує цю земельну ділянку. Навряд чи можна уявити ситуацію, коли власник погодиться віддати земельну ділянку, якщо йому не відоме навіть ім'я чи найменування особи. І навряд чи господар дозволить своєму представнику заключити угоду з цією невідомою особою, бо ціна питання є досить великою. Наприклад, дитячий майданчик чи тротуар вулиці, на якому можуть без згоди громади встановити черговий комерційний об'єкт.

                   helsinki.org.ua, 14 лютого 2012 року

 

Категорія: Статті | Додав: carbil (19.02.2012)
Переглядів: 463 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук