Неділя, 19.11.2017, 18:09
Просвіта - Кривий Ріг
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Статті [518]



Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог статей
Головна » Статті » Статті

Розлучаєтесь з дружиною? Санітари вже їдуть надавати вам невідкладну психіатричну допомогу

Лікар, не привітавшись, пройшов до кімнати, де перебували колишня дружина і дочка, а санітари заблокували вихід з кухні, де на той час знаходився Віталій Нагул. На прохання пропустити його в іншу кімнату відмовили, а коли спробував це зробити, повалили на підлогу, зв’язали і зв’язаного примусово посадили в автомашину швидкої допомоги і доставили в приймальне відділення Обласного комунального закладу «ПНД м. Кривий Ріг».

В масштабі держави 12 серпня 2010 року пройшло буденно і нічим особливим не запам’яталося. Відпускники відпочивали на морі, інші звично працювали. Та в житті однієї, відомої багатьом у місті Кривий Ріг людини, відбулися події, які поділили її існування  на дві половини: до і після цієї дати.

 

За 54 роки свого життя підприємець і людина з активною життєвою позицією Віталій Васильович Нагул із закладами психіатричної допомоги справ не мав. Але зустріч із людьми,  які працюють у цій сфері, перевершила всі його можливі уявлення.

 

12 серпня 2010 року Віталій Нагул зустрів у глибоких роздумах. У голові роїлися думки про розбите життя. Перетворювалися у попіл два десятиліття спільного з дружиною життя; не міг зрозуміти, що відбувається з дочкою, якій незабаром уже мало виповнитися 20 років. За п’ять днів суд мав винести рішення про розлучення, вже надійшла пропозиція про розмін квартири. Думав про нове життя, яке потрібно було починати на новому місці. Важко було залишати квартиру, яку облаштовував своїми руками і сподівався прожити в ній останок свого життя.

 

Розумів, що далі витрачати своє життя на суперечки і з’ясовування стосунків з колишньою дружиною означало вкінець згубити своє життя. А, так хотілося просто жити і радіти кожному дню. Зранку перебував вдома наодинці. Ніхто не заважав займатися звичними домашніми справами. Збирався йти до магазину за продуктами, та ось, о тринадцятій годині, відчинивши на стукіт двері, побачив на порозі уже майже колишню свою дружину і дочку.

 

Слід за ними до квартири намагалися увійти ще якась жінка та двоє чоловіків. На його запитання про те, хто ці люди, у відповідь почув: дільничний психіатр Турова Л. С. та міліціонери із Саксаганського РВВС, на запрошення дружини з метою з’ясування стану його здоров’я.

 

Дружина з дочкою пройшли до своєї кімнати, а на запитання дільничного лікаря: «Чому дружина хвилюється за його здоров’я?», - відповів, що почувається добре, а якщо буде потрібно, то він і сам до лікаря прийде. З’ясувавши, що серед міліціонерів присутній дільничний інспектор Топоровський М.М., подалі вів розмову з ним про давнішню справу.

 

Вся розмова тривала 5-10 хвилин і, коли один з міліціонерів попросив води, то пан Нагул, нічого не підозрюючи, запросив всіх на кухню попити води. Попивши води, всі покинули квартиру і, ще перебуваючи під враженням від відвідин незвичних гостей, господар не встиг навіть зачинити вхідні двері, як до квартири зайшла бригада спеціалізованої швидкої допомоги.

 

Лікар, не привітавшись, пройшов до кімнати, де перебували колишня дружина і дочка, а санітари заблокували вихід з кухні, де на той час знаходився Віталій Нагул. На прохання пропустити його в іншу кімнату відмовили, а коли спробував це зробити, повалили на підлогу, зв’язали і зв’язаного примусово посадили в автомашину швидкої допомоги і доставили в приймальне відділення Обласного комунального закладу «ПНД м. Кривий Ріг».

 

Така хронологія подій, яку я почув від самого Нагула В. В. і яка викладена ним у позовній заяві до ОКЗ «ПНД м.Кривий Ріг» і до КЗ «Міська станція швидкої медичної допомоги». Ознайомившись з його дозволу з матеріалами справи, які знаходяться у суді, я спробував з’ясувати, а як же пояснюють свої дії працівники швидкої допомоги і дільничний лікар Турова Л.С.

 

В супровідному листі фельдшер Калнич пише, що «по направлению врача психиатра пациент транспортирован на стацлечение в ПНД». Як з’ясувалося такого направлення в документах не існує. Чим же ще керувався в своїх діях фельдшер Калнич? Читаємо далі : «со слов жены… » – і, як головний аргумент, - «по ее заявлению госпитализирован в ПНД». Далі ще краще: «по разрешению жены, при участии участкового РОВД, в присутствии врача повязан веревками, т.к. оказал сопротивление».

 

Наївний фельдшер, мабуть, думав, що оскільки він отримав команду в'язати, то всі його дії автоматично будуть виправдані відповідними підписами лікаря Турової Л.С. Проте Турова себе юридично підставляти не побажала, бо прекрасно розуміла незаконність таких дій і відповідати за них не збиралася. Вся аргументація фельдшера звелася: «со слов жены..», «по заявлению жены...», «по разрешению жены…».

 

Іншими словами, фельдшер сам нічого не встановив, бо він спілкувався з дружиною і слухав те, що вона йому розповідала, а не оглядав Нагула В. В. і не спілкувався з ним. Документ, який він передав в ПНД, однозначно свідчить, що підстав для ув’язнення і транспортування згаданого громадянина до ПНД ніяких не було. Чи міг лікар, а тим паче, фельдшер помилитись? Всі ми люди і, звичайно, помиляємося в своєму житті. Але не може помилятися при оцінці такої ситуації велика кількість фахівців!

 

Читаємо документ, виданий Жовтневим РВ КМУ від 09.11.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи (стилістичні особливості збережено –авт.) з посиланням на ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», «Нагул В. В. був госпіталізований в КПНД при рекомендації лікаря психіатра Турової Л. С, яка виявила при огляді в нього психічну хворобу...». В якості мотивації капітан міліції Леонов В. С. цитує Закон: «...особа яка страдає психічним розладом може бути госпіталізована в психіатричну установу без її свідомої згоди якщо це представляє безпосередню загрозу для неї або оточуючих».

 

То, все ж таки, психіатричний огляд пана Нагула В. В. за участю дільничного психіатра Турової Л.С. здійснювався на основі принципу добровільності чи в примусовому порядку? Капітан міліції Леонов В. С., посилаючись на показання лікаря-психіатра Турової Лідії Сергіївни, доходить висновку, що госпіталізація оглянутої нею особи була здійснена без свідомої згоди самої особи і що на підставі закону в порушенні кримінальної справи відмовити. В порушенні кримінальної справи відмовили, а відповідної постанови в справі, як з’ясувалося, немає.

 

По цій же справі Нагул В.В. звертається до управління охорони здоров’я Криворізького міськвиконкому і отримує відповідь, що бригада СШМД діяла за вказівкою лікаря. В лікарняних документах такої вказівки немає. На відповідні запити вимушеного пацієнта прокуратура Жовтневого району і прокуратура області та управління охорони здоров’я облдержадміністрації взагалі ігнорують епізод, що стосується ув’язнення і примусового транспортування до ПНД бригадою СМШД. Складається враження, що у нас, відповідно до закону, достатньо дружині звернутись з заявою до ПНД, щоб чоловіка, який, на думку дружини, поводить себе неправильно, пов’язали і доставили в ПНД на лікування за неправильну поведінку.

 

У пошуках правди довелося В. В. Нагулу, його батькові та представнику звертатися по допомогу до цілої низки персоналій, сильних світу цього. Читач мав змогу сам пересвідчитись у непроглядній тяганині, створюваній державним апаратом. Наведемо ще кілька:

Із листа прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу радника юстиції В. С. Мірошниченка від 11.10.2010 р. : «... за Вашою згодою, що підтверджено особистим підписом в амбулаторній картці, на підставі письмової заяви дружини Гончарової Ольги Володимирівни від 06.08.2010 року, Вам проведено психіатричний огляд, та після чого 12.08.2010 р. Вас було госпіталізовано до ОКЗ «ПНД м. Кривий Ріг»... також за Вашою згодою, що підтверджено наявністю письмової заяви, підписаної Вами особисто та зафіксованої лікарем- психіатром.».

 

Прокурор пропускає повз свою увагу  цілу низку обставин, які не вписуються в описану ним ідилічну картину дізнавальних дій. Якщо припустити, що п. Нагул добровільно, як це стверджує прокурор, погодився на психіатричний огляд у себе вдома ( про що, до речі, його особистого підпису в амбулаторній картці немає), то на якій підставі до психлікарні він доставлявся у зв’язаному вигляді? Чому в такому разі прокурор не відмінив винесену двома днями раніше постанову ДІМ МВМ-2 Жовтневого РВ КМУ капітана міліції Леонова В. С. про відмову в порушенні кримінальної справи, висновки якої цілковито суперечили твердженням прокурора?

 

У листі прокуратури Дніпропетровської області за підписом начальника відділу майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави радника юстиції Т. В. Федоряка про оцінку обставин психіатричного огляду В. Нагула на його кухні з наступною доставкою до психлікарні у зв’язаному вигляді взагалі немає жодної згадки, зате констатується , що «обсяг і рівень надання психіатричної допомоги Нагул В. В. з 12.08.2010 по 02.09.2010 в умовах ОКЗ «ПНД м. Кривий Ріг»... не принижували честі та гідності заявника, не обмежували його соціального стану та громадських прав». Схоже, що в подальшому мотузка на руках зможе підкреслювати достатній рівень честі та гідності заявника.

 

Залишається сподіватися, що завдяки громадській оцінці подібних проявів ігнорування прав людини, відбудеться належне реагування відповідних державних установ і восторжествують закон і правда.

 

     helsinki.org.ua, 9 березня 2011 року

Категорія: Статті | Додав: carbil (10.03.2011)
Переглядів: 360 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук