Ця стаття присвячується пам'яті  сина українського народу, Сергія Павловича КОРОЛЬОВА, бо   12 січня – день його народження.

      РЕАЛІЇ розвитку техніки Радянського Союзу були такими, що військово-промисловий комплекс диктував неписані і писані закони розвитку космонавтики. Нефахівцям не дуже відомо, а фахівці знають, що космонавтика на 85 відсотків (а то може – й на 95)  була військово залежною. Перші космонавти були військовими льотчиками. Розвиток космічних розробок з перших років Сергій  КОРОЛЬОВ, продовжуючи традиції світогляду ЦІОЛКОВСЬКОГО, спрямував, перш за все,  на службу тодішнього господарства Радянського Союзу.

Зараз навіть Сполучені Штати Америки (а вони в світі вирізняються чи не найвищим рівнем економічних обґрунтувань своїх програм) найближчими роками будуть відмовлятись від задорогої навіть для них програми багаторазових кораблів «Шатлів» і «Діскавері» й шукатимуть більш економічно обгрунтованих шляхів розвитку космічних програм.

 В перші роки незалежності український космічний комплекс «заглядав у рота» російському космічному комплексу з об’єктивних причин, але, починаючи з програми «Морський старт», Україна шукала варіанти реалізації космічних програм уже  зі Сполученими Штатами Америки, з Європейським співтовариством, з Японією, з Індією. Проте, як і в інших галузях господарства, бюрократія і корупція – головні хвороби будь якої технічної справи. А такої, як космонавтика і авіація молодої України, - тим більше.

Коли я буваю в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді ім. О.М.МАКАРОВА в Дніпропетровську, я  завжди розумію , що Україна, це - не «бананова республіка», і адекватним шляхом розвитку України є не лише розвиток сільського господарства, а й розвиток національних космічних програм.

      Сам я брав участь в 1994-95 роках на  Криворізькому турбінному заводі у виготовленні комплектуючих вузлів для вітроенергетичних установок, які збирались у Дніпропетровську на  «Південмаші», але ефективність конверсії військових підприємств і досі залишається актуальною задачею і для України.

Пропоную до уваги читачів нашого часопису, як на мене, дуже важливий у плані просвітницькому, інформаційному, матеріал на тему космонавтики, де розповідається і про досягнення, і про невирішені проблеми, і про місце України серед інших держав світу.

Газета "Киевский ТелеграфЪ" в числі 52-му за минулий рік опублікувала  інтерв'ю з головою Державного космічного агентства України Юрієм АЛЕКСЄЄВИМ. Тож подаю його в перекладі і в скороченому вигляді для прочитання.  

«Юрій АЛЕКСЄЄЄВ знає про українське ракетобудування і світову космічну індустрію все. Останні декілька років Герой України Юрій АЛЕКСЄЄВ керує національним космічним агентством. Він вважає що настала ера кооперації в космосі, і що космосу часу уже спускатися на землю.

- Що таке українська космічна галузь сьогодні  і

наскільки вона конкурентноздатна в світі ?

- Україні дісталась  велика частина космічної галузі Радянського Союзу. З моменту створення Національного космічного агентства (НКАУ) в 1992 році перед нами була поставлена задача збереження того потенціалу, який у нас був.
Ми це зробили. Зараз можна сказати, що Україна - космічна держава. Наша продукція відома у світі. На неї є попит. У галузі без сумніву є майбутнє. Ми продовжуємо випускати ракети «Зеніт», беремо участь в програмі «Дніпро», настає переломний момент в проекті «Циклон-4», над яким ми працюємо разом із бразильцями. Сподіваємось, що незабаром відродяться пуски по програмі "Морський старт" (Sea Launch). Буде поглиблюватись подальше співробітництво з Росією. З недавнього - це долучення харківського науково-дослідного інституту радіотехнічних вимірювань до програми ГЛОНАС (російська супутникова система навігації-ред). Також в цьому році США розширили замовлення Україні в рамках виробництва ракети–носія «Таурус-2». Це дуже цікавий проект, оскільки американська корпорація "Орбітал сайенсіз" виграла тендер на доставку вантажів  на Міжнародну космічну станцію  після 2010 року, коли  запуски  "шатлів" повинні  закінчитись. Ми намагаємося свої плани погоджувати  із завданнями  міжнародної системи GEOSS. Проект, назва якого перекладається як "Глобальна система вивчення Землі", розвивається на основі 10-літнього Плану реалізації (з 2005-го по 2015 рік), і в ньому беруть участь 75 країн і 51 организація.

Щодо космічної програми з Бразилією. Дуже важливо  для розвитку космічної галузі України, національного виробництва, - що на сьогоднішній день в реалізації проекту беруть участь сотні підприємств країни... Замовлення  розміщені в Харкові (на "Хартроні", в НДІ радіотехнічних вимірювань); в Маріуполі на "Азовмаші", який виготовляє системи заправки для Alcantara Cyclone Space і транспорт, на якому  ракету повинні привезти на стартовий майданчик; в Дніпропетровську (на "Південмаші" і в КБ "Південне") і т. д. Декілька років поспіль на шляху реалізації в Бразилії програми «Циклон-4» була така неординарна перешкода як протести індійців кіламболо, які не давали будувати космодром… Зараз нам виділили інше місце, яке знаходиться на території міністерства оборони, через це, протиріччя з індійцями кіламболо вже зняті.

      - Ще одна тема, яку піднімали в зв’язку з бразильським проектом, – це конкуренція на світовому ринку.

- Подальший розвиток  космонавтики і ракетобудування буде йти в області кооперації, об'єднання зусиль. Космос - це дуже дорога річ. Сучасні проекти зі створення носіїв для польотів на Місяць, Марс, Венеру є непідйомними для розвинених економік. Забезпечення безпеки людей, довгострокове проживання на космічних станціях – це дуже складне завдання. Взяти хоча б політ на Марс, коли корабель летить сім місяців. Жодній економіці, навіть дуже потужній, - це не під силу. Сьогодні всі кооперуються. Є багато спільних програм, які діють під егідою Європейського космічного агентства (European Space Agency), російського  космічного агентства, американського НАСА. Своїм окремим шляхом йде хіба що Китай, та це - сильна самодостатня країна, яка може собі таке дозволити. Ми скрізь працюємо з потенційними конкурентами. Программа "Морський старт" — це  Америка, Україна, Росія і Норвегія. Друга программа — "Наземний старт": Росія і Україна. Є программа "Дніпро", де співпрацюють Україна, Росія і Казахстан.

-  А наскільки взагалі ефективна космічна галузь?

— Можу навести  деякі цифри. Візьмемо дані за 2000-2010 роки. Фактично тільки 1 млрд. грн. витрачено на розвиток  галузі. Це — 30% коштів  запланованих в космічних програмах. У то й же час наші підприємства виплатили майже 3 млрд. грн. в бюджет. Так що робота і космічної галузі, і космічних підприємств - дуже эфективна. Інша справа, що ми не так затребувані, як хотілось би. І тут я прибічник, щоб повертати космос на землю. Ми співпрацюємо з МінАПК, МНС. З Міністерством аграрної політики ми співпрацюємо по макромасштабній оцінці розмірів посів них площ, по визначенню врожайності, дослідженню сільгоспугідь, лісових  масивів.

 -  Які  досягнення в ракетобудуванні можна вважати суто українськими ? Скажімо «Циклон-3», це ще радянська ракета –носій, а «Циклон-4»- це «дитя»наукової думки періоду незалежності ?

-   Знаєте, на голому місці нічого не буває. Не можна говорити, що «Циклон -4» - це зовсім нова ракета. В основі лежить розробка «Циклон» радянських часів. Так, там багато що змінено. Система управління нова (цим займались «Хартрон», з інститутом радіотехнічних вимірювань в Харкові), двигун ( для третьої ступені) – новий. Обтікатель –новий. Зроблена повністю нова оптика на заводі «Арсенал». Насправді « суто українських»

досягнень дуже багато. Може на всі вони на виду.

- Як ви вважаєте, космос – це все-таки майбутнє людства чи нездійсненна мрія, яка йде в минуле?

     - ЦІОЛКОВСЬКИЙ говорив, що «Земля – це колиска розуму, але не можна вічно жити в колисці». Звісно, космос розвивається, йде вперед. І, безумовно, він спрямований в майбутнє. Європейське космічне агентство, Китай і НАСА говорять про плани освоєння Місяця, про місячні електростанції. Америка хоче зразу ж на Марс. Україна – єдина країна в світі з космічними коренями, де бюджет космічних програм скорочено. У всіх інших країнах – в Європі, в Америці, в Китаї, в Росії і навіть в Індії –фінансування залишилось на тому ж рівні і навіть було збільшено. Зараз уряд намагається виправити ситуацію. Зараз треба визнати, що ми втратили останні 1,5 роки. Зараз космічна галузь має шанси надолужити втрачене і вийти на нові досягнення вже найближчим часом».

                                              Олександр ЧИЖИКОВ,

заступник голови Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА