Четвер, 27.07.2017, 16:46
Просвіта - Кривий Ріг
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Просвіта Кривий Ріг [128]
Криворізькі просвітянські новини
ВУТ Просвіта [6]
Офіційні новини керівництва ВУТ Просвіта
Діаспора [15]
Історія [58]
Просвітянський захист [8]
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО [239]
Культурна спадщина [6]
МОВА [45]
ГОЛОДОМОР [22]
Міжнародні [210]
Україна [548]
Просвіта в Інтернеті [4]
Україна - ЗОНА КУЛЬТУРНОГО ЛИХА [16]
Січеславщина [138]
Криворіжжя [81]
Українська церква [8]



Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
Головна » 2013 » Квітень » 24 » За результатами моніторингу громадського руху «Чесно» ДЕПУТАТИ-НЕВИДИМКИ ВІД КРИВОРІЖЖЯ ТА ІНШІ «ГЕРОЇ НЕВИДИМОГО ФРОНТУ»
22:46
За результатами моніторингу громадського руху «Чесно» ДЕПУТАТИ-НЕВИДИМКИ ВІД КРИВОРІЖЖЯ ТА ІНШІ «ГЕРОЇ НЕВИДИМОГО ФРОНТУ»
Після того. як 17 квітня у нашому місті побували представники руху «Чесно» (це директор Міжнародного інституту демократії Сергій ТАРАН та регіональний координатор Соломія БОБРОВСЬКА), у мене з’явилася надія на те, що ті депутати-мажоритарники, яких криворіжці нещодавно обрали до складу Верховної Ради України, стануть нарешті діяльними не для себе, а в першу чергу для нас, кому вони мають служити і перед ким мають звітувати. Але поки що (це мені стало відомо з інформації, представленої активістами руху «Чесно») вони навіть для того руху є… невидимими. 
Якщо мені хтось із читачів заперечить у цьому і буде затято доводити, що народні депутати України Юрій ЛЮБОНЕНКО і Костянтин ПАВЛОВ, В’ячеслав ЗАДОРОЖНИЙ і Дмитро ШПЕНОВ - це справді діючі народні обранці, то я з цим нізащо не погоджусь. І тут навіть їхні депутатські посвідчення не допоможуть, бо то – суто формальна штука. Адже, як це зазначила регіональний координатор руху «Чесно» Соломія БОБРОВСЬКА, на жодне запитання активістів цього руху вони не відповіли. А тема зустрічі активістів «Чесно» з криворізькими журналістами (вона відбулася в конференц-залі готелю «Аврора») була недвозначною: «Прозорість діяльності і підзвітність народних депутатів». Тож і виходить, що ті ніби обранці – не те, що непрозорі, а взагалі наче й не існують, бо я ж нізащо не повірю в те, що вони - геть неграмотні й неспроможні написати хоча б із десяток речень про те, де знаходяться їхні громадські приймальні, коли вони там здійснюють прийом громадян, назвати тих людей. які працюють у них помічниками, розповісти, куди витрачають ті 17 тисяч гривень, які щомісяця отримують на виконання депутатських повноважень, та - на деякі інші. До речі, зі звітом про ті щомісячні 17 тисяч у всіх сімнадцяти мажоритарників від Дніпропетровщини – справи кепські. Бо якщо на деякі із запитань двоє мажоритарників із сімнадцяти (це пани БЕЗБАХ та ЦАРЬОВ) сяк-так відповідали, то на це й вони відреагували мовчанням. 
А тим часом директор Міжнародного інституту демократії Сергій ТАРАН буквально дослівно зазначив наступне: 
«Не ми придумали цю тему. Бо (як показують соціологічні опитування) виборці хочуть бачити своїх депутатів прозорими й доступними, і так вважають 90 відсотків виборців. Зокрема, 90 відсотків виборців заявили, що вони хотіли б знати адреси приймалень своїх депутатів, хотіли б знати прізвища, імена та по-батькові своїх помічників….Але не так це просто. Бо якщо взяти вашу область, Дніпропетровську, то 82 відсотки виборців не знають, як зв’язатися з народними депутатами, за яких вони голосували. Взагалі близько половини досі не знають своїх депутатів (49 відсотків навіть не знають, хто став переможцем на їхньому окрузі), 83 відсотки виборців не знають, до якого комітету відносяться ними обрані депутати. Тобто, з одного боку, виборці хочуть прозорості, а з іншого боку, вони мало що знають про своїх депутатів. Тому ми звернулися із запитом до всіх депутатів, в якому ми попросили надати інформацію, якої не вистачає. І, на жаль, лише 155 депутатів із 444-х відповіли на звернення руху «Чесно». Ми бачимо, що найкраще відповідають «Батьківщина», «Удар», трохи гірше – Партія регіонів і зовсім погано – «Свобода», КПУ та позафракційні». 
Як підкреслив Сергій ТАРАН, «у міжвиборчий сезон громадяни теж хочуть спілкуватися з депутатами Це, можливо, лише єдиний спосіб комунікації (у громадських приймальнях). Але так складається, що близько 30 відсотків виборців не знають, де приймальня депутата їхнього округу. Це є проблема. І лише 107 народних обранців (із 444-х) надали дані про те, де знаходяться їхні приймальні». 
ТО НА ЩО Ж ВИТРАЧАЮТЬ НАРОДНІ ОБРАНЦІ 
ОБОВ’ЯЗКОВІ 17 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ЩОМІСЯЦЯ? 
Одразу треба підкреслити щодо винесеної в підзаголовок статті цифри, що вона абсолютно не стосується зарплати народного депутата, вона не має до неї ніякого відношення. Така сума, як уже зазначалося вище, обранцям з Верховної Ради України щомісяця видається на виконання депутатських повноважень. І з цього приводу не можу не зацитувати сказане Сергієм ТАРАНОМ саме рол ці кошти. І прошу наших читачів звернути на це свою увагу: 
«Розповім про найцікавіше, про гроші. Так от, мало хто знає, що кожен із народних обранців отримує щомісяця 17 тисяч гривень на роботу з виборцями. Це унікальні кошти, бо, мабуть, єдині кошти в країні, за які не потрібно подавати звіт. Це ті кошти, які депутат отримує щомісяця. На них він має працювати з виборцями, але жодної форми звітності за ці кошти немає. Це цікаво, і тому ми вперше в історії України спробуємо з’ясувати у народних депутатів, на що йдуть ці кошти. Ми вияснили, що народні обранці взагалі дуже погано вважають, що це є кошти на роботу з виборцями. Частина обранців була переконана, що це є просто частина їхньої зарплати. І лише після того. яки ми почали їх допитувати, як же ви їх витрачаєте, депутати почали цікавитися, на що, власне, ці кошти виділяються. І тому тут дуже цікава цифра: лише двадцять із 444-х депутатів надали нам постатейний список витрат за ці кошти. Якщо ж подивимося постатейно, то ситуація виглядає ще цікавішою. Ми побачимо, що на утримання приймалень виділялося 42 відсотки коштів, на матеріальну допомогу виборцям – 32 відсотки, на розвиток культури та на церкву – 17 відсотків, а інші – на решту. Насправді кошти мали б виділятися на роботу з виборцями. Наприклад, ми вважаємо цілком нормальним витрачати кошти на роботу приймалень, але виділяти ці кошти на матеріальну допомогу виборцям та на розвиток культури – не є зовсім доцільним. Бо це, власне, - не те, що називається роботою з виборцями. Адже народні обранці не є благодійниками, не є спонсорами. А це є люди, які пишуть закони. А для того, аби знати, як саме потрібно писати закони, і треба говорити з виборцями. І от саме на це потрібні кошти, на це вони й мають виділятися. Але мало хто з них знає, що ці кошти не є частиною їхньої зарплати, а вони просто не знають, як їх використовувати. Це є доволі сумна ситуація і вона свідчить про те, що так само народні депутати можуть ставитися і до державного бюджету. Тому що ставлення до державного бюджету може перевірятися, зокрема, на тих коштах, які виділяються на роботу з виборцями». 
ЗАРПЛАТИ, ПІЛЬГИ, ПРИЙМАЛЬНІ, ПОМІЧНИКИ… 
Заробітна плата народного депутата України – то окрема річ, яка сама по собі небагато про що говорить. За словами Сергія ТАРАНА, які він намагався донести до свідомості місцевих журналістів, котрі прибули на прес-конференцію, «має значення, яку зарплату депутат отримує, порівняно із середньою зарплатою по країні». І він навів конкретний приклад щодо такого порівняння: «у Великобританії депутат, член парламенту, отримує приблизно в 1,5-2 рази вище, ніж середня зарплата по країні. У нас депутат отримує в десять разів більше, ніж в середньому зарплата по Україні. І ось це є показник, який насправді мають статус народні обранці». 
А потім продовжив: «Але якщо говорити про прибутки народних депутатів, то треба чесно сказати, що для багатьох зарплата взагалі не має значення. Бо ці їхні кошти – в тіні. І ось це – найбільша проблема. А щодо пільг, ми не вважаємо, що всі вони мають бути скасованими. Наприклад, депутати мають зустрічатися з виборцями, а тому мають якомога більше їздити країною, і це взагалі-то нормально. А тому якщо депутат має можливість безкоштовно їздити країною, то це, безперечно, добре. Але у нас має бути механізм контролю: чи справді він використає ці кошти на поїздки за призначенням? Чи справді він при цьому зустрічається зі своїми виборцями? Бо ж складається так, що депутати чомусь влітку нерідко перебувають десь у районі Ялти». 
Як підкреслив Сергій ТАРАН, виборці мають бути зацікавленими і тому, аби їхні обранці ефективно працювали в створенні законодавчого поля й були в цьому відношенні діяльними. А для цього необхідні кошти. «Наприклад, - зазначив він, - на експертизу своїх законодавчих ініціатив. Їм ці кошти потрібні. І в багатьох парламентах Європи депутати мають на це кошти. Тож питання не в тому, що ми нібито виступаємо за те, щоб наші депутати були голі й босі. Ми виступаємо за те, щоб ті кошти, які виділяються на діяльність народних обранців, використовувалися б за призначенням, щоб вони ПІДВИЩУВАЛИ ЯКІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ». 
І от якраз у цьому відношенні серед пільг наших депутатів можна віднайти такі, про які навіть не можна було помислити, що вони можуть бути застосованими. Але ж реальність говорить, на жаль, про інше. І Сергій ТАРАН цю тезу теж підтвердив прикладами: 
«Є пільги напрочуд абсурдні. Наприклад, якщо чоловік (або дружина) переїздить із депутатом до Києва, то тій другій половині зараховується стаж робочий. Або коли народні обранці приїздять до Києва, то вони живуть в готелі «Київ». А це дуже дорого для бюджету. Але навіть якщо народний обранець відмовиться від цього житла, кошти все одно уже пішли, а тому вони (як кажуть народні обранці) «пропадають». Більше того, якщо народний обранець отримав службову квартиру в Києві, то для нього не є великою проблемою приватизувати її після завершення каденції. Тобто, є такі пільги, що не працюють на якість українського парламентаризму, а є такі, які справді працюють». 
І ще один приклад із моніторингу активістів руху «Чесно», відносно приймалень: 
«Ми спробували знайти приймальні народних депутатів (не лише зверненнями, а й на сайтах народних депутатів), і ми бачимо, що найбільше приймалень відкрила Партія регіонів, «Батьківщина». «Удар» повідкривав приймальні й начебто позафракційні.. Серед лідерів фракцій політичних сил двоє лідерів (а саме: Петро СИМОНЕНКО і Арсеній ЯЦЕНЮК) не надали про це інформації. І невідомо, чи є у них приймальні взагалі». 
Окремо можна виділити ще одне питання з моніторингу, яке теж стосується прозорості в роботі народних депутатів. Це робота помічників народних депутатів. Директор Міжнародного інституту демократії щодо цього підкреслив: 
«Помічники – це не просто ті люди, які отримують державну зарплату з наших податків, а це є ті люди, які впливають на рішення. Більше того, помічники народних депутатів мають певні права і можливості (які не мають інші громадяни), бо ці помічники відвідують державні будівлі, можуть отримати право прийому… Тобто, вони є політичними фігурами, які теж мають бути відомими громадянам. Бо вони голосували, обирали, а тому мають знати, з ким саме ці обранці працюють. Але, на превеликий жаль, лише 119 депутатів нам надали повний (або частковий) списки своїх помічників». 
Відносно помічників обраних депутатів-мажоритарників від Дніпропетровщини координатор руху «Чесно» Соломія БОБРОВСЬКА вийшла до журналістів з таким повідомленням: 
«По Дніпропетровщині в цьому відношенні маємо двох найактивніших депутатів. Це пан ЦАРЬОВ і пан БЕЗБАХ, які нам вказали лише кількість помічників, хоча ми просили, чи це є службовці, чи вони працюють на громадських засадах? І пан ЦАРЬОВ сказав, що інформацію треба шукати на сайті. По Кривому Рогу ми знову, на жаль, не можемо нічого сказати, бо ми не отримали жодної відповіді». 
ДЕЯКІ ПРОМІЖНІ ПІДСУМКИ ТА ОЦІНКИ 
Отже, немає чому тут дивуватись, коли я наполегливо стверджую, що криворізька «четвірка» депутатів-мажоритарників є групою невидимок для громадськості. Хоча, порівняно з іншими криворіжцями, кожен з неї набагато частіше з’являється на екранах телевізорів, виголошує різні свої сентенції та промови через мікрофони з різних трибун та на радіомовленні, а також – виступає зі статтями та інтерв’ю в друкованій пресі. Передусім. звичайно, - в комунальних виданнях. Бо вони там працюють на себе, на свій піар, на свій так званий нібито позитивний імідж, там вони існують. А ми (в даному випадку – активісти всеукраїнського громадського руху «Чесно») не можемо отримати елементарних відповідей на ті запитання, які нас цікавлять і на які вони зобов’язані відповісти, якщо є справді депутатами, а не мильними бульбашками чи просто невидимками, котрі реально живуть в іншому світі, від наших очей закритому. 
А про те, що той їхній світ насправді закритий для нас, свідчила, зокрема, і відсутність комунальної місцевої преси, де ті депутати нібито мають свою стать і плоть. Бо не відгукнулися своєю присутністю на запрошення організаторів прес-конференції з представниками руху «Чесно» ні муніципальна телерадіокомпанія «Рудана», ні місцева державна телерадіокомпанія «Криворіжжя», ні міська комунальна газета «Червоний гірник». 
Тож і виходить, що «герої невидимого фронту», котрі нібито постійно борються «за покращення життя вже сьогодні», не люблять відповідати на запитання. Вони люблять виголошувати промови і нависати над нами з висоти своїх посад, а не нам служити. Але якщо вони не хочуть навіть відповісти, на які саме цілі вони використовують ті сімнадцять тисяч гривень щомісяця, то можете тільки собі уявити, як насправді їхні «сотоварищи» використовують інші кошти: з державного бюджету, з місцевого та інших, і як це раніше вони робили. То будемо й надалі покірно, мов ті маріонетки перед ляльководами, мовчати чи, врешті, отримаємо відповіді на всі наші запитання, а потім вирішимо, ким вони є насправді? 


Сергій ЗІНЧЕНКО 

НА СВІТЛИНАХ: 

 
Соломія БОБРОВСЬКА і Сергій ТАРАН; 

 
виступає активістка руху «Чесно» від Кривого Рогу Валентина КРИВДА; 

 
під час прес-конференції 

 
та після неї. 

Категорія: Просвіта Кривий Ріг | Переглядів: 387 | Додав: prosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Календар
«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Архів записів