Середа, 16.08.2017, 15:19
Просвіта - Кривий Ріг
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Просвіта Кривий Ріг [128]
Криворізькі просвітянські новини
ВУТ Просвіта [6]
Офіційні новини керівництва ВУТ Просвіта
Діаспора [15]
Історія [58]
Просвітянський захист [8]
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО [239]
Культурна спадщина [6]
МОВА [45]
ГОЛОДОМОР [22]
Міжнародні [210]
Україна [548]
Просвіта в Інтернеті [4]
Україна - ЗОНА КУЛЬТУРНОГО ЛИХА [16]
Січеславщина [138]
Криворіжжя [81]
Українська церква [8]



Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
 
Головна » 2013 » Липень » 2 » Садівник і Тля (Байка)
15:24
Садівник і Тля (Байка)
Чужинська Попелиця (а простіше,- Тля)
Угледіла, де можна поживитись,
Щоб їсти й пити, тільки не трудитись,
Прибрала все до рук і вже гуля.

Господарює на городі Тля,
А Садівник відпочиває в хаті,
Заквітчаній, мов панночка на святі,
Бо знає, що навкруг – його земля.

Тому він легко (на багато літ!)
Віддав ту землю Тлі в користування
За спокій без турбот і частування
Та й розкошує, як в сметані кіт:

І муркотить, оточений тілами
Красунь заморських, і танцює, й п’є,
І всі щедроти світу пізнає,
Про що не бачилось і в снах поміж ділами.

Але недовго він розкошував,
Бо десь під осінь однієї днини,
Побачив свій город без жодної рослини,
І лиш тоді про все пожалкував

І став шукати Тлю, щоб пояснила,
Якого дідька щезло все з землі
І де село (бо жив же він в селі!),
І де та сила, що таке вчинила?

Дійшов до центру, глядь, аж всюди Тля:
Розбухла біло-синя й інша всяка…
Нема людей, лише худий Собака
Стрів на проході, хоч навкруг – його земля!..

«А гдє Ваш пропуск, по какому праву
Сюда ворваліся, как тот фашист?
Іль, может, Ви - бандіт і терорист?...» -
Почув з порогу ще, і зразу збавив

І оберти, і натиск. Очі – вниз.
Ще й попросив: «Мені, товаріщ, нада
Туда, а Вам – ось малінька награда…», -
Та й дав тому на лапу, щоб щось гриз…

Подіяло: дістався кабінету,
А там у кріслі – теж розбухла Тля,
Тож Садівник покірно, мов теля,
Зайшов і помолився на портрети

А з крісла: «Мєлочь ти! Молісь своїм!
Канай отсєль у ту свою «оселю»
І там ослом живі, кріпак осєлий!
Не понімаєш? Я могу й другім…»

«Охрана! – крикнула, - Ось цього – до землі!
Щоб ближчим був до милої, до неї!...
Нехай на цвинтарі несе ту ахінею
Про землю й волю. Досить! Слава –Тлі!»
____________

Ось так і ми, віддавши владу Тлі,
Залишились чужими на землі,
Своїй, напіврозкраденій, в неволі,
А зграя Тлі гуляє на престолі,
І в регіонах їхні пики ситі
Кидають заклики несамовиті
Про «дружбу у Таможенном Союзє»,
Хоч їхня ціль уся – в розбухлім пузі.
То х то ж ми? Українці чи для Тлі
Пособники і бранці при руїні?
Хто там шепоче «Слава Україні…»? –
Гучніше! Дійте на своїй землі!
І годі голови схилять та хитрувати,
Бо землю й волю треба повертати!
Гей, Садівник, народ, не гни ти спину
На ту розбухлу від посад тварину!

Сергій ЗІНЧЕНКО

Промінь Просвіти
Переглядів: 2074 | Додав: prosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Календар
«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів