Кожен народ має свої легенди, і ґрунтуються вони на національних духовних цінностях. Певно, й пізніша від часів заснування міста поява легенди про його засновника козака Рога надихалася тими ж мотивами.

Отже, уславлений в боях запорозький козак Ріг, перенісши каліцтво ноги, переходить на осідле життя і будує оселю поблизу злиття двох рік, започатковує нове поселення. І йдуть перекази про це з покоління в покоління. А ім’я йому в честь засновника – Кривий Ріг.

Та настали нові часи, коли Запорозька Січ була піддана  другому, цього разу, ідеологічному нашестю, а свободолюбний козак ніяким боком не підходив до колгоспного двору. І треба було щось із ним робити. А вже, коли великий вождь народів проголосив здравицю на честь старшого брата – великого російського народу-переможця, для місцевих «дослідників» настала черга пошуку старшого брата і в доленосних подіях давнього Криворіжжя. Ось тоді в криворізьку міфологію і прибув з далекого Уралу  уральський козак Рог, який  у тамтешніх боях утратив одне око. І хоч жоден запорожець, жоден питомий українець у ті часи людину з вибитим оком назвати кривим не здогадався б, така подія сталася.  У пізніші часи про подібні способи з’ясування істини говорили: «Сказав старшина «люмінь», значить – «люмінь». Отже, сказано зверху – «кривий», значить,- кривий.

 Уже  країна вернула собі незалежність, уже час і мову батьківську повернути собі, як належить, а нам доводять, що сліпий – це кривий! Не вірите? Завітайте на головну площу міста і переконайтеся, що скульптурний козак на ім’я Ріг все-таки на одне око сліпий …

                                         Микола КОРОБКО